Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


  

 

 

 

ВЕЛИКИЙ ГУМАНІСТ ТА ЖИТТЄЛЮБ

Світлої пам'яті колишнього міністра внутрішніх
справ України, видатного громадського, політичного і
державного діяча України Івана Головченка.


     У
житті кожного з нас трапляються зустрічі, що надовго залишаються в серці і душі, зігрівають їх і надихають на приємні роздуми та добрі справи. Саме такою людиною в моїй пам'яті назавжди залишиться Іван Головченко, великий життєлюб, гуманіст, завжди спокійний і виважений, вимогливий до себе і підлеглих, простий і скромний, зі щирою і привітною посмішкою. З ним я працював майже 20 років. Кожна зустріч з Іваном Харитоновичем перетворювалась для мене на справжнє свято.
    35 років минуло відтоді, коли мене призначали на посаду заступника начальника фінансово-планового управління МВС. У той час я перебував у відрядженні в Дніпропетровську, де очолював ревізійну бригаду, яка проводила комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності місцевого УВС. Аж раптом мене відкликали з відрядження.
Схвильований, я зайшов до кабінету міністра і привітав його. Іван Харитонович запросив сісти і запитав, як справи в області. Я доповів про виконання основних показників промислового виробництва і трудового
використання засуджених, капітального будівництва та бюджету.
    Міністр залишився задоволеним і додав, що на Дніпропетровщині дуже кваліфікований начальник УВС і його заступники, які серйозно опікуються цими питаннями. Після короткої розмови Іван Харитонович сказав: "Вашу особову справу я вивчив, у вас добра підготовка, досвід роботи непоганий, тож наказ про призначення я вже підписав. Бажаю вам успіхів і прошу звернути увагу на законність витрачання коштів та їх збереження. І щоб у міністерстві не з'явився якийсь шахрай, як це було десять років тому!" Я подякував міністрові за довіру, запевнивши, що не підведу його. Спеціально навів цей приклад, щоб шановні читачі часопису відчули, яким простим, ввічливим, людяним і мудрим був Іван
Головченко.

    Як керівник МВС, Іван Харитонович насамперед опікувався такими питаннями, як боротьба зі злочинністю, її профілактика, суворе дотримання законності та правопорядку, істотне покращання діяльності міліції, підвищення її ролі та авторитету. Але він ніколи не забував інші підрозділи ОВС та їхніх працівників.    

У той час виправно-трудові установи МВС виготовляли до 30% продукції машинобудування та металообробки, меблів і лісодеревообробки, швейної промисловості, міністерство мало чималі обсяги капіталовкладень, хід виконання планів щоквартально розглядали на засіданнях Ради Міністрів, в яких брав участь міністр МВС, як член уряду.
           ФПУ разом з управліннями виконання покарань і капітального будівництва своєчасно інформувало Івана Харитоновича з цих питань, і він брав активну участь у їх вирішенні. Саме при ньому було спорудже но і реконструйовано багато житлових будинків, лікувальних закладів та об'єктів соціальної сфери для особового складу і членів їхніх сімей, виробничих приміщень і гуртожитків для засуджених. Велика увага приділялась створенню належних умов для прийому громадян у чергових міліцейських частинах, паспортних службах та ДАІ.
    На засіданнях колегій, або перебуваючи в УВС областей чи у виправно-трудових установах, як справжній людинолюб. Іван Головченко завжди цікавився, чи не порушуються норми харчування засуджених, чи надаються їм необхідна медична допомога та інші пільги, передбачені законодавством.
    Донині у моїй пам'яті чітко закарбувалась система заохочення особового складу міністерства, яка існувала за часів Івана Харитоновича. Окрім регулярних премій за успіхи у службовій діяльності. МВС щорічно готувало накази до заохочення багатьох працівників до Дня міліції і напередодні Нового року - за виконання планів промислового виробництва і досягнуті успіхи в оперативно-службовій діяльності за поточний рік. Іван Головченко завжди нагадував, щоб до наказів
обов'язково включили працівників поліклініки, шпиталю, комендантського відділу і прибиральниць. Тим особам, кого з якихось причин
не включали до наказів, обов'язково надавали грошову допомогу, щоб ніхто не залишився поза увагою. Під час підписання таких наказів було особливо приємно дивитись на Івана Харитоновича: його обличчя сяяло від радості, що він допоміг працівникам не тільки словом, а й матеріально, підняв настрій багатьом з них.
    У лютому 1978 року виповнювалось 60 років від дня народження Першого секретаря ЦК Компартії України В.В.Щербицького. який виявляв постійну увагу і турботу про органи внутрішніх справ. Тож коли постало питання про нагородження партійного керівника з нагоди ювілею, Іван Головченко попросив показати йому золоті годинники, які знаходились у касі. Я заніс йому три годинники ціною від 140 до 260 карбованців. Іван Харитонович сказав, що подумає...
    Через два дні я знову зайшов до міністра, а він повернув усі годинники і якось задумливо мовив: "Володимир Васильович - людина неординарна. Ще накличемо неприємності, що за рахунок держави робимо дорогі подарунки", і твердо вирішив нагородити Володимира Щербицького простим кишеньковим сувенірним годинником з білої сталі (вартістю 28 карбованців), який дуже подобався йому. На цьому годинникові гравер зробив відповідний надпис, і подарунок разом з корзиною квітів вручили Володимиру Васильовичу. А золотими годинниками нагородили працівників карного розшуку і міліціонерів, які дістали поранення під час затримання злочинців.

    Цілком переконаний, що всім життям, багаторічною подвижницькою діяльністю, чесною і сумлінною працею Іван Харитонович заслужив глибоку повагу і вічну пам'ять народу України, усіх, хто його знав!


Федір СЕМЧЕНКО

ветеран МВС

На фото:
Зустріч І.Х. Головченка зі спортсменами-динамівцями - чемпіонами
світу та Європи 1973 року (ліворуч-автор).

   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!