Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


  

 

 

 

       СПОМИН

Я знов іду повз річку полем,
Мені співають комиші,
І якось сумно так до болю,
І так тривожно на душі

Біля верби і цих акацій
Косив я жито і овес.
І перше хрещення у праці
Тоді одержав бойове.

Тут пас корів я і отави
Зелені з росами косив.
З батьками з цегли і металу
Заводу зводив корпуси.

Колись он там, в далекі роки,
Серед п'янких шовкових трав
Дівчину юну, світлооку
Я перший раз поцілував.

І на мою любов гарячу,
Коли цвіли навкруг жита,
Дівчина з поглядом юначим
Сказала «ні», а потім «так»,

О, пам'ять літ, гірка до болю...
Шепочуть з вітром комиші
Я знов іду знайомим полем
І так приємно на душі.

 

 

 
   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!