Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


  

 

 

 

Сергій Єсенін

(переклад з російської)


Ми тепер відходимо потроху
У той край, де тиш і благодать.
Може скоро і мені в дорогу
Треба речі вже туди збирать.

Милі ниви і зелені сходи...
Ця земля і вічний моря шум!
Перед тими, хто туди відходить,
Я не в силах стримати свій сум.

Дуже я любив на цьому світі
Те, що поруч і навколо все.
Мир осикам, що, спустивши віти,
Задивились в дзеркала озер!

Дуже довго думав у тиші я,
Дуже палко я усіх любив.
І на цій землі, де мріяв,
Був щасливий, що ходив і жив.

Що завжди кохав жінок без міри,
Квіти м'яв, качався у траві,
І звірів, як друзів наших вірних,
Я в житті не бив по голові.

Знаю я, що не блищать там води,
Не дзвенять піснями комиші,
І тому, як хтось в той край відходить,
Так буває сумно на душі.

Знаю я, що там уже не буде
Жовтих нив, що нам шумлять в імлі.
Ось чому так любі мені люди,
Що живуть зі мною на землі.
 

 

   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!