Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


   взять деньги под птс

 

 

 
Іван Давидков

(переклад з болгарської)

Вершників дружина
Перейшла долину.
Срібнії копита,
Радісна блакить...
Ой, чого ж ти плачеш,
Ненько-Україно,
І чому так нині
Твій полин гірчить?..
Кобзарі сліпії
Сумно щось співають.
Горе, наче вітер,
Стогне по струнах.
У степах пожежі
Грізнії палають,
Котить вітер хвилі
По усіх річках.
Під спекотним сонцем
Пожовтіло листя.
Тут — війська Петлюри,
Там — війська Махна.
їдуть комсомольці,
їдуть комуністи.
Під густими гривами
Сяють стремена.
У колисці мати
Ніжно сина бавить,
Ллються гіркі сльози
В землю по щоках.
 
 

 

Із них зійдуть зерна,
Проростуть хлібами,
І жита високі
Зашумлять в степах!..
Поміж чорних гілок,
Де зозуля плаче,
Наче ріг забутий,
Місяць десь блищить.
Дотягнись до нього,
Вершнику, козаче,
І його тривога
В серці защемить!
Хай тріпоче прапор,
Гордо пломеніє,
І від нього шаблі
Міцніші стають.
Хай кремезні буки
З першою зорею,
Як розтануть хмари,
Встелять рясно путь.
Знов гірчать під нами
Трави полинами,
І від дзвону шабель
Ранок весь бринить...
Вершників дружина
Перейшла долину.
Срібнії копита,
Радісна блакить...

 

 

 
   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!