Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


  

 

 

 

Расул Гамзатов

(
переклад з аварської)

ДОПОКИ КРУТИТЬСЯ ЗЕМЛЯ

Я сонце пив, як люди воду,
Йдучи крізь гори довгих літ
Назустріч заходу і сходу
І полюсам обом услід.
В краю вершин крутих і гордих,
Де у сердець гарячий жар,
Зірки я пив з річок холодних,
З джерел дзеркальних божий дар.
Із голубого неба чаші
В лісах зелених і садах
Я пив повітря чисте, наче,
Настояне на набесах.
Я пив сніжинки, де стежинки
Переплелись в моїх краях,
І в роті танули крижинки,
Які сідали на губах.
Я весни пив, коли у полі
Кипить робота там і тут.
Де північ градусами коле,
Я пив мороз, як чарку п'ють.
Коли я грози пив, бувало,
Де слава землям дорога,
Неначе верхній край бокала,
Блищала райдуга-дуга.
І знов шипшина, вся колюча,
Сочила хміль із темних скал.
І, підіймаючись на кручі,
Я серцем запахи вбирав.
Землі красою я впивався,
Благословляв її, благав.
Закохувався, побивався,
Й пісні коханій дарував.
Як той солдат в бою відваги
Нехай загину десь в полях,
Але всім людям прагнуть спраги,
Допоки крутиться Земля.
 

 

 

   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!