Стихи, песни, переводы Федор Семченко Авторский сайт
         
   
         
       


  

 

 

 

ДУМА ПРО УКРАЇНУ

Каже батько дітям:
— Нагостріте шаблі,
Занесіть до хати, —
Діти мовчки посміхнулись
І гуляють в карти.
— Обійдеться! —
Відповів молодший.
— Ти старий вже, батьку,
Так що не хвилюйся.
Ми ж доп'ємо кварти
І підемо спати. —
Тільки полягали,
Крик «Алла!» повис над берегами.
Вилізли на берег турки.
У руках у їхніх —
Гострі ятагани.
Несть кінця і краю
Тій турецькій силі.
Матері в сльозах заголосили,
Діти на подвір'ях закричали,
А у яничарів суд завжди короткий
І одна розмова, —
Закували хлопців у колодки
І погнали степом до Азова.
Двох невісток молодих,
Родом із Полтави,
До паші відвезли
І в гарем віддали.
Не довелося старому
Малих діток бавить —
Залишився в світі
Наче та кульбаба.
Так жорстоко доля
Рід цей покарала,
Взяв козак свою бандуру
І пішов із нею по базарах.
Звів до неба сліпі очі
І стоїть співає:
«Хто в полон іти не хоче,
Хай про все це знає».
Я ж від себе, милі друзі,
Хочу вам сказати:
— Бороніть, любіть Вкраїну,
Нашу рідну матір.
Нашу землю, нашу волю,
Мову солов'їну
Бережіть, любіть всім серцем,
Як свою дитину,
А щоб знову в теплих ліжках
Не застав нас ворог,
Нагостріть козацькі шаблі
І сухим тримайте порох!


 
   


© 2009—2018 Федор Семченко
При использовании материалов сайта ссылка на cemchenko.ru обязательна!